Я той, що греблі рвав...

      Охтирська земля багата талантами, особливо літературними. У великий світ літератури пішли звідси співець Слобожанщини Яків Щоголєв, сміхотворець з гучною славою Остап Вишня, розлучений зі своїм краєм, але навіки в нього закоханий Іван Багряний і, звичайно, співець партизанських звитяг, видатний поет, чернеччанин Платон Микитович Воронько, славетний ювілей якого, 100-річчя від дня народження, ми святкуємо 1 грудня.
        25 листопада провідний бібліотекар Лахман Н.А. запросила учнів 9 класу до поетичної вітальні "Я знову з вами в рідній стороні, на Україні дорогій", яка і була присвячена нашому земляку. 
        Це була розповідь про легендарну людську долю, котра ввібрала в себе події, що ними жило не одне покоління людей, не шукаючи слави і нагород, а дбаючи про добро і щастя, мир і злагоду, любов і майбуття рідного народу.
       Розповідь ведучої перепліталася поетичними рядками віршів П.Воронька,які читали учениці Хоменко Олена та Теплєніна Ірина. А Варвара Запорожченко майстерно прочитала поезію "На Вовчому" та поему "З Німеччини в Чернеччину".

       Згадали і про Воронькові пісні, а їх понад 100. Дві з них ("Копитами вдарте вороні" та "І чого тікати") прозвучали у виконанні народного ансамблю народної пісні "Чернеччаночка".
       Здійснили віртуальну мандрівку до літературного музею П.Воронька в київській школі №119.
      До заходу була оформлена виставка-персоналія "Високий вогонь таланту"