"Скорботна свічка пам'яті людської"

                                                         "Світе тихий, краю милий,
                                            Моя Україно!
                                            За що тебе сплюндровано,
                                            За що, мамо, гинеш!

                                            Чи ти рано до схід-сонця

                                            Богу не молилась?

                                            Чи ти діточок непевних
                                            Звичаю не вчила?.."

           У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. І нашому народу судилося пережити силу-силенну спустошень, зрад і варварських знущань. Так, були війни, катастрофи, які забирали життя людей. Але коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потяга, виверження вулкана - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи Батьківщину від ворогів - це друге. А коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо голоду, який створили навмисно. Понад півстоліття приховувалась від людей правда про голодомор 1932-1933 років.

          Але дехто і нині вважає, що не варто розповідати про це молодому поколінню, мовляв, не зрозуміють, не повірять, та й навіщо травмувати юні душі тим, що минуло. Так, на щастя, минуло. Але щоб минуле не повторилося, його потрібно знати.

         І тому 21 листопада працівники бібліотеки-філії запросили учнів 10 класу на годину болю "...І свічка плакала в скорботі", присвячену дню пам'яті жертв голодомору, який ми відзначаємо кожен рік, згідно Указу Президента України, в останню суботу листопада.

       








      До заходу була оформлена книжкову виставка-шок "Голодний рік, голодний вік", яку доповнювала експозиція із свічок, окрайця черствого хліба, калини, барвінку, колосків, обвитих чорною стрічкою.

         

       Ведуча, зав. філією, розповіла присутнім про трагічні події, які сталися на початку  30-х років XX ст. на благодатній, родючій українській землі, зачитала свідчення односельчан, свідків голодомору. Запалили свічки та хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв голодомору. А одну із свічок, під звучання "Реквієм" А.Моцарта , передали з рук в руки, щоб кожен з присутніх торкнувся пам'яттю цього священного вогню - частинки вічного.

         Зав. філією зробила огляд літератури, яка була представлена на виставці і закінчила свою розповідь побажанням: щоб завжди на наших столах був хліб - найбільша наша святиня.

         При проведенні заходу були використані фотоматеріали із Інтернету.